Нещодавно ми зібрали одкровення чоловіків, які з тих чи інших причин зраджують своїх дружин і коханок. Коли зраджуєш - у цьому, звісно, є своя зрадницька солодкість. Все одно, як не крути, почуваєшся альфа-самцем, і уявні вуса самі підкручуються догори. Однак пам'ятайте: ви завжди можете помінятися з обдуреним чоловіком або коханцем ролями.
Прочитайте, що говорять ті, кому довелося випити малоприємну чашу жіночої зради.
1. Анатолій: "Відкриває дружина, ззаду маячить інститутський друг, обидва якісь розпатлані"
38 років, 11 років шлюбу, двоє дітей
Анатолій - зразковий сім'янин і вихідні проводить із дітьми. Я знаю його років чотири, кожного серпня в день весілля він викладає в соцмережі фотографію: вони з дружиною удвох у ресторані або на пляжі. Голос у слухавці звучить задумливо.
- Напевно, трохи я винен і сам. Після восьми років шлюбу в нас стався льодовиковий період. Я постійно, із задоволенням їздив у відрядження, у вихідні щасливо віддалявся в найближче Підмосков'я з друзями по позашляховому клубу. Сильно охолов до дружини і фантазував, чесно скажу, про розлучення. Але романів не заводив, не хотілося. А ще в мене був старий друг, з інституту, в якийсь момент ми здружилися, і він часто приходив у гості. І з дружиною вони теж спілкувалися, знайшли спільні теми, я був цьому радий.
Одного разу ми покликали гостей, я напився і заснув у вітальні. Прокинувся серед ночі - усі начебто роз'їхалися. Пішов у ванну, там замкнено, а всередині голоси. Відчиняє дружина, ззаду маячить інститутський друг, обидва якісь розпатлані. Ну і ванна - чомусь повна води, наче хтось щойно там купався.
Анатолій запевняє, що дуже шкодує, що не дав тоді приятелеві по обличчю, а зробив просто - закричав і випхав за двері.
- У підсумку дружина влаштувала істерику, кричала, що це я не правий. Запевняла, що напилася, а мій приятель просто приводив її до тями. Приятель у той самий момент строчив мені есемеску рівно з тим самим змістом: "Як ти міг, ти не розібрався, ти зовсім з глузду з'їхав". Я, чесно сказати, був ще нетверезий і погано що розумів. Зрештою подумав: ну, може, справді помилився, сп'яну чогось не зрозумів.
Помирилися з дружиною, з другом, стали далі жити, через кілька місяців поїхали у відпустку. Там я раптом заглянув у її телефон, чого раніше ніколи не робив. Виявив дуже відверте листування з тим моїм приятелем з інституту. Покликав дружину. Причина? Сказала, я перестав приділяти їй увагу, віддалився і став таким чужим, що вона подумала: у мене хтось є. І це тривало не день і не два, а, за її словами, рік із гаком. Ну а мій друг завжди був готовий її підтримати. Коротше, розійшлися ми з дружиною на два місяці, я квартиру зняв. Потім я подумав: ну ок, сам теж винен, а зараз діти страждають, треба спробувати ще пожити. Зрештою, зрадила, ну і що, це мої особисті емоції, а дітей треба на ноги підняти. Відтоді живемо, і ніби не гірше, ніж раніше, багато часу проводимо разом.
2. Андрій: "Дружина закрутила з цим хлопцем ще раніше, їхньому роману було роки два"
33 роки, в розлученні, одна дитина
З Андрієм ми живемо поруч, майже в сусідніх будинках. Сидимо ввечері в парку, біля нас бігає собака, який дістався йому від колишньої дружини. Дитина залишилася з нею. Мій співрозмовник розповідає, що взагалі-то збирався одружитися раз і на все життя, але от якось не вийшло.
- У нас був дуже романтичний початок. Вона працювала у філії нашої компанії в Пітері. Перший раз я побачив її на якійсь нараді. Написав у вотсап, закрутилося. Подорожували місяць разом Індією, весілля влаштували на острові в Таїланді - можеш подивитись в інстаграмі, я нічого не прав, ми виглядали, ну і були, щасливою парою.
Андрій із дружиною продали її квартиру в Пітері, додали грошей, влаштувалися в Москві, народилася дитина - все було дуже серйозно.
- У шлюбі ми прожили років чотири, і в якийсь момент вона почала затримуватися на новій роботі, багато ходити на корпоративні заходи, залишалася ночувати в подруг, чого раніше не було. Кілька разів літала на вихідні за кордон по роботі - у Мадрид, у Відень. Я сприймав це нормально: ну хочеться їй після вагітності перевести дух, відчути себе людиною. Жодних запитань я не ставив, телефон не перевіряв, вважав, що потрібно довіряти людині. Даремно! Далі все сталося так: в один із днів я залишився вдома, зателефонувала дружина і попросила щось переслати зі своєї пошти. Я сів до ноутбука і, крім іншого, побачив лист з авіакомпанії з квитками. Щось у мене тьохнуло - відкрив. Там був зазначений якийсь Олег, який разом із моєю дружиною вилітає за два місяці до Барселони.
Тут я знову не втримався - подивився листування з цим Олегом: воно тривало вже давно, було далеко не робочим. Як мені потім розповіли спільні знайомі, дружина закрутила з цим хлопцем ще раніше, їхньому роману було років зо два. Пішов я від неї майже відразу, бачуся з дитиною часто. Зараз думаю: всі ці розмови про довіру, про те, що потрібно вірити людині, не підозрювати... Що за нісенітниця? Якби я перевірив її пошту раніше, було б у мене на кілька років життя більше - того життя, яке я б прожив як хочу, без цієї ось брехні.
3. Максим: "Я її питаю: "Ти що з ним - спала?" А вона: "Це що - допит?"
40 років, з тією дівчиною прожили півтора року
Ми з ним разом працювали, і ще частіше - випивали. Він розповідає:
- По-моєму, по-справжньому важливо, не з ким цноту втратив, а хто тобі перший зрадив і за яких обставин. Це дуже сильно визначає твій подальший образ думок. Ні-ні, це абсолютно не робить тебе жінконенависником, скоріше навпаки, як не дивно. Але на свій власний рахунок у тебе в голові поселяються такі сумніви, що ворогові не побажаєш, і добре, якщо тобі одразу трапиться жінка, яка з ними впорається. Особисто я тільки років у двадцять п'ять більш-менш перестав заморочуватися на свій рахунок. А власне фатальна історія трапилася на самому початку дев'яностих, мені тоді було сімнадцять, вона була моя перша дівчина, і вона ж, власне, перша й організувала мені цей безцінний досвід зради.
Справа була так: її найкраща подруга розлучалася з чоловіком, якимось математиком, чи що, з яким вони збиралися на ПМЖ в Америку. І моя подруга взялася виступити сімейним психотерапевтом типу, ну і їздила то до нього, то до неї. Ну і так цей хлопець був невтішний, що одного чудового вечора моя взяла і залишилася в нього ночувати. Я якось навіть не відразу зрозумів, що, власне, сталося. Я на все життя запам'ятав, як ми їдемо в метро, і раптом до мене починає нарешті доходити, що до чого. Я її питаю: "Ти що з ним - спала?" А вона: "Це що - допит?"
І все - за її тоном я одразу зрозумів, що назад уже нічого не відіграєш і я пасу задніх. Тобто ми ще якось кілька тижнів намагалися вдавати, що все, як і раніше, і що я її пробачив (хоча, якщо чесно, вона прощення в мене взагалі не просила), я саме що плентався у хвості в незрозумілих надіях і доволі сильних муках, а потім вона оголосила мені - до того ж телефоном, - що йде до нього остаточно. І поїхала з ним в Америку в підсумку. У таких справах нерозумно говорити про якісь уроки - по-моєму, треба просто мати на увазі, що статися може все що завгодно, і ти взагалі не унікальний.
Переваги, недоліки, здоровий глузд, краса, розум, гроші - взагалі нічого значення не має. Ну, принаймні, в молодості так уже точно. Зустрів її кілька років тому в літаку, разом із Нью-Йорка летіли - вона з ним так у підсумку і залишилася. Нічого, весело поговорили, пригадали. Вона мені навіть потім зателефонувала, але я не став брати слухавку.
4. Володимир: "Ми з ним навіть ніби як приятелювали, з гадом"
38 років, у першому шлюбі прожили два роки, дітей не було
- Ми з першою дружиною давно розлучилися. Разом прожили років п'ять, а під кінець уже якось зовсім усе в нас розладналося, але ми формально ще жили разом, а неформально бозна-що витворяли обидва. Усяке бувало, я і сам ходив наліво, ну тоді зовсім молоді були, мало чого розуміли. Але я про всіх її хлопців, з якими у неї тоді щось було, більш-менш знав. А про одного - ні. Причому ми з ним ніби як приятелювали, з гадом. І тут ця історія випадково спливла. Він сам, виявляється, про це в ЖЖ написав, типу покаявся, ну ще давно, я-то не читав, а всі знали, як з'ясувалося нещодавно.
І я з подивом зрозумів: якби я тоді про це дізнався, мені було б якось навіть легше, як не дивно. А тут - ти начебто ту частину життя прожив, і в тебе лишилася певна картина, яка з роками видається доволі зворушливою та милою, незважаючи на всі скоєні дурниці. І раптом - раз, а все, виявляється, взагалі не так, як ти думав, було.
Я, якщо чесно, злюся на неї за ту історію досі. Історія-то яйця виїденого не варта, та й хлопець той уже помер, земля пухом, я зла, звісно, не тримаю, але мені все одно чомусь неприємно. Справа не в ній і не в ньому, а якось раптом себе стало дуже шкода. Я точно можу сказати: є певний термін давності, після якого краще нічого не знати. Краще б я цього не дізнався ніколи. Про сьогодення потрібно, напевно, говорити правду, а про минуле завжди краще збрехати, я повністю в цьому переконаний.
5. Дмитро: "Для нас її зрада стала чимось схожим на домашнє порно"
34 роки, п'ять років шлюбу, дітей немає
Нарешті, у Дмитра, з яким ми колись разом працювали, історія зовсім банальна і навіть десь невинна:
- Дружина з подругою поїхали в Хорватію, у Спліт, якийсь там новий готель відкривався, і її подруга безплатно запросила на типу лонг-вікенд. А потім, через кілька місяців, коли ми трахалися, вона мені раптом заявляє: "Пам'ятаєш, ми з Льонкою їздили в Хорватію? Я тоді переспала з барменом у готелі. Ми з нею напилися і посперечалися, з ким він піде, ну і я виграла. Ти ж не злишся? Це ж нічого не означає, просто сподобався хлопець, я навіть не пам'ятаю, як звуть". Я, якщо чесно, злегка завівся від цього - ніби як гра така. Навіть запитав, який у нього член, скільки разів кінчила, - знаєш, усяка паскуда відразу в голову лізе. Ну і вона теж ніби як грає і дражнить мене - мовляв, знав би ти, який у нього величезний, і він мене прям чотири рази за ніч, взагалі не спали. Потім каже, що пожартувала. А сама сміється: ти ж усе одно ніколи не дізнаєшся.
Я, чесно, так і не зрозумів, як до цього ставитися. Ми обидва розуміємо, що це не зрада ніби як, ну а, з іншого боку, що це таке-то? От не знаю, ну живемо якось. Я іноді нагадую їй, вона знову сміється. Може, і справді вигадала. Загалом, для нас це стало чимось на кшталт домашнього порно - вся ця історія. Я іноді прошу її переказати, вона вже явно вигадує всякі нові подробиці. Але все одно - мене особисто заводить, саме тому, що я до кінця не розумію, правда це чи ні
